Футбольне життя на Волинi знову завирувало ще попереднього року. Вiдомо, що в Луцьку у вереснi вiдбулась зустрiч мiж луцьким "Динамо” та "Спартаком” з Рiвного. З рахунком 9:3 перемогли господарi (один з голiв забив Борис Нємєц). Але першi офiцiйнi змагання та матчi стали вiдбуватися саме в 1945-му.
Згiдно доповiдної записики новоствореної Волинської обласної Секцiї Футболу, в областi футболом того року займалися 128 чоловiк. Сезон розпочався з першостей мiст (в Луцьку перемогло "Динамо”). В червнi-серпнi був проведений перший розiграш Кубка Волинської областi, який здобуло луцьке "Динамо”. У вереснi динамiвцi провели перший матч на Кубок України – в Станiславi лучани програли мiсцевому "Спартаку” – 0:4.
Вiдбувся футбольний турнiр в рамках Всеукраїнської спартакiди. Всi матчi гралися в Києвi. Суперниками збiрної Волинської областi, яку було сформовано пiсля змагань обласної спартакiади, стали географiчнi сусiди волинян. В першому матчi волинська команда обiграла Ровенську область – 1:0, потiм поступилася Львiвськiй областi – 2:3. В третьому турi волинян екзаменували закарпатцi – одна з найсильнiших на той час команд в Українi. Версiй стосовно рахунку того матчу є двi. Учасник тих подiй Петро Шмаков стверджує, що наша збiрна програла 0:19. А в одному з довiдникiв 60-х рокiв його автори називають бiльш скромний результат – 13:0 (М.Балакiн, М.Михайлов. "Футбол України”. Київ. "Здоров’я”. 1968 рiк.). В нашій пресі подібні "досягнення”, звичайно ж, не афішувалися.
Наступний матч на спартакiадi волиняни виграли в Дрогобицької областi – 2:0, а в закючному турi в один м’яч поступиися Станiславськiй областi i посiли четверте мiсце в групi.
Перед республiканською спартакiадою вiдбулась обласна. У футбольному турнiрi взяли участь 6 команд: три збiрних мiст (Луцьк, Ковель, Володимир-Волинський) та три команди з районiв (яких?). Перемогли лучани.
В 1946 роцi Секцiя футболу СРСР вирiшила провести змагання чемпiонату СРСР ще й у третiй групi (попереднього року були тiльки перша група – аналог нинiшньої вищої лiги, та друга – аналог першої лiги). До участi у цих змаганнях були допущенi 119 команд, розбитих на 15 територiальних зон. Можливiсть взяти участь в цьому турнiрi отримав i представник Волинi (читай – Луцька).
Змагання в другiй групi розпочалися 9 травня. Право участi в них вiд нашої областi надали "Динамо”, яке грало в зонi "Україна-Захiд”. Турнiр той проходив за цiкавою схемою. Команди грали два кола, але з одним iз суперникiв обидва матчi грали або вдома, або на виїздi. Луцькi динамiвцi свої першi матчi зiграли проти львiвського "Спартака” на його полi. В обох матчах господарi перемогли – 5:1та 14:2 (пiсля першого тайму було 7:0; джерело – "Львiвська Правда”).
Але наступних вихiдних луцьке "Динамо” виправилось, двiчi обiгравши вдома "Спартак” з Чернiвцiв – 5:1 та 2:0. Не з порожнiми руками повернулася наша команда iз Станiслава, де вiдiбрала три очки у мiсцевого "Спартака” – 3:2 та 1:1. Ще один "Спартак” – дрогобицький – в Луцьку двiчi був подоланий з однаковим рахунком – 4:1. Наступний вояж до Тернополя принiс двi нiчиї з тамтешнiм "Локомотивом” – 1:1 та 1:1.
З нетерпiнням i побоюванням очiкували в Луцьку приїзд ужгородського "Спартака” – однiєї з найсильнiших команд України того часу. З грiзними суперниками, за словами учасникiв тих матчiв, динамiвцi зiграли достойно – 4:7 та 0:2.
Останнiм суперником "Динамо” був "Локомотив” з Рiвного. Матчi мали вiдбутись в Луцьку, однак їх рахунки невiдомi. Можливо, нашi сусiди просто не приїхали на матчi. А якщо приїхали, то навряд чи виграли – за словами Петра Шмакова, лучани жодного разу не програли ровенськiй командi на власному поi. Але, при будь-яких результатах тих поєдинкiв, луцьке "Динамо” точно посiло третє мiсце. Пропонуємо таблицю того турнiру, складену з вiдомих результатiв (окрiм матчiв "Динамо”Луцьк – "Локомотив”Рiвне невiдомi рахунки iгор тернопiльського "Локомотиву” з дрогобицьким та станiславським "Спартаками”).
I В Н П М О
1. "Спартак” Ужгород 14 13 1 0 77 – 14 27
2. "Спартак” Львiв 14 12 1 1 71 – 14 25
3. "Динамо”Луцьк 12 5 3 4 27 – 25 13
4. "Спартак” Чернiвцi 14 5 2 7 31 – 52 12
5. "Спартак” Дрогобич 12 4 0 8 28 – 50 8
6. "Спартак” Станiслав 12 2 1 9 13 – 30 5
7. "Локомотив” Рiвне 12 2 1 9 18 – 47 5
8. "Локомотив” Тернопiль 10 0 3 7 15 – 49 3
Взагалi, в тi часи окремi матчi закiнчувалися з цiкавими рахунками. Примiром, ужгородцi, окрiм лучан, з рахунком 7:4 обiграли ще й львiвських одноклубникiв. Тернопiльський "Локомотив” ними був подоланий з результатом 10:1, а "Локомотив” з Рiвного – аж 16:0. Двiчi по 9:0 вигравав львiвський "Спартак” - у одноклубникiв з Дрогобича та Станiслава. Ну а поєдинок двох "Локомотивiв” закiнчився з рахунком 8:6 на користь ровенчан.
У жовтнi того року луцьке "Динамо” зiграло в Кубку України. Лучани на третьому етапi поступилися дрогобицькому "Спартаку” на їх полi – 0:5. Ймовiрно, за вдалий виступ в чемпiонатi СРСР (див. вище) лучанам надаи можливiсть пропустити перших два етапи.
Ворота луцького "Динамо” тодi захищав Павло Дiденко, в захистi грали Констянтин Бондарчук, Вiктор Крiнiцин, Вiктор Сосонкiн. Пару пiвзахисникiв складали Юрiй Пономарьов та Петро Шмаков. Ну а лiнiю нападу складали Констянтин Александров, Борис Нємєц, Василь Ведмеденко, Леонiд Молчановський, Михайло Маричев та Олександр Дем’янов.
В інших містах та районах області футбольні справи залишали бажати кращого. У Володимирі-Волинському та Ковелі, приміром, незадовільний стан мали міські стадіони. Володимир-Волинська районка навіть розродилися фейлетоном на адресу місцевого спортивного керівника – т.Коршунова. Ось деякі рядки з нього:
"…трава там густа, сочна, для пасовиська кращого щастя і не знайти (мова йде про футбольне поле – прим.автора). Пасуться собі спокійно (корови, коні – прим.автора) і ніхто їх не турбує. Кругом хлопчиська бігають, кувиркаються….
От якби т.Коршунов зумів сколотити футбольну команду, привести в порядок стадіон, організувати товариську зустріч з армійськими футболістами, та аби зборна міста перемогла…., тоді кожний сказав би:
- т.Коршунов "боліє” за футбол в нашому місті.”
А ось що писала про місцевий стадіон ковельська районна газета:
"Міський стадіон до цього часу не оснащений, мало спртивного інвентаря.Замість різного роду занять по фізичній культурі та спорту на стадіоні пасеться худоба”.
Що цікаво, в тому ж числі газети повідомили про міську спартакіаду на стадіоні, в якій "…не менш цікавими були змагання волейболістів та футболістів. Гра у футбол завершилася перемогою команди капітана Анатолія Палюха. Воротар – Володя Сидоров, який впіймав два 2 м’ячі”. Згадані вище гравці команди-переможниці на той момент були десятиклсниками. Анатолій Палюх, приміром, тоді ж став переможцем з кидання гранати, а згодом виграв обласну першість з метання диска. А Володя Сидоров став найсильнішим в області зі штовхання ядра.
21 липня до Дня фізкультурника в Ковелі провели міський турнір. Команда ДСТ "Локомотив” перемогла своїх суперників – команди т.Щукіна – 2:1, та т.Кургузова – 5:0.
11 та 15 серпня вже у Володимирі-Волинському ковельський "Локомотив” двічі зустрічався із збірною княжого міста. В першому матчі гості перемогли 2:0, а результат повторної зустрічі мені невідомий.
В 1947 роцi в Луцьку була закiнчена вiдбудова футбольного стадiону, який тодi мiг вмiстити 5 тисяч глядачiв. Саме на цьому стадiонi тепер грали домашнi матчi луцькi динамiвцi, яких чекала участь в чемпiонатi України. Цiкаво, що динамiвцi мали статус "показової команди”, тобто – неаматорської по-сучасному. В рiчному звiтi облкомiтету фiзкультури та спорту так i зазначено: "Показова команда Луцька з футболу "Динамо”.
Залишався ще турнiр на Кубок України за участю всiх кращих команд республiки (його володарем стало "Динамо” Київ). Динамiвцi Луцька пройшли перший етап (кого подолали, поки невiдомо), а на другому етапi у Львовi (?) програли ужгородському "Динамо” – 1:4.
В цьому роцi в луцького "Динамо” сформувалася чудова п’ятiрка нападникiв – Констянтин Александров, Борис Нємєц, Василь Ведмеденко, Михайло Маричев, Олександр Дем’янов. Готуючись до нового чемпiонату, динамiвцi перемогли одноклубникiв Львова – 3:0 (Ведмеденко, Александров, Дем’янов), Рiвного – 3:1 (Нємєц, Маричев, Ведмеденко) та Тернополя – 2:0. Можливо, це були матчi на Кубок Укрради ДСТ "Динамо”. Але тодi лучани мали комусь програти, тому що головного призу вони не здобули однозначно.
Зональнi турнiри чемпiонату України цього разу були зiгранi в липнi – серпнi. Команди змагалися в 10-ти зонах в одноколових турнiрах, причому кiлькiсть команд по зонах була рiзною. Луцьке "Динамо” грало в 9-й зонi, причому серед їх суперникiв була ще одна волинська команда – к-да м.Володимир-Волинський.
Володимир-волинці також готувалися до першості республіки, проводячи "показові” матчі. 23 травня в гості до них завітало львівське "Динамо”. І хоча господарі поля програли – 1:3, однак місцева районна газета знайшла і позитивні моменти: "Хорошу техніку гри продемонстрували окремі футболісти збірної нашого міста тт. Проскуров, Бойко, Бартащук, Яблуканський, а також воротар (прізвище якого забули згадати? – прим.авт.), що володіє якостями сміливості і ловкості”.
"Проте – продовжив аналіз автор статті І.Івлєв – наші футболісти не мають ще достатньої тренировки, не досить володіють коротким та швидким бігом з місця, часто відриваються один від одного.”
6 червня володимир-волинська команда впевнено перемогла гостей з Ковеля – 8:0. Гадаю, що ковельчани були представлені не "Локомотивом”, а іншою командою.
Республіканську першість луцькі динамiвцi розпочали матчем проти кременецького "Бiльшовика” на його полi яскравою перемогою – 4:1 (Нємєц-2, Маричев, Александров). А от володимирцi на власному полi поступилися iншому "Бiльшовику” – iз Золочева – 0:2. Пiсля перемоги над володимир-волинською командою золочiвцi поїхали до Луцька, де не встояли пiд натиском атак господарiв поля – 6:1 на користь "Динамо” (два голи забив Нємєц, iнших авторiв голiв в пресi не згадали).
Перемогли динамiвцi i наступного суперника – тернопiльський "Локомотив” – 2:0 (Нємєц, Дем’янов). Однак, ця перемога виявилась непотрiбною – тернополяни були знятi з чемпiонату i результати iгор з їх участю були анульованi.
Два заключнi матчi лучани програли (обидва – на виїздi). Спочатку вони поступилися ровенському "Локомотиву” – 1:3, а потiм у впертiй боротьбi були биті володимирцям – 4:5. "Кращі зразки гри показали гравці тт. Алєксандров, Андронов, Бартащук, Дутко і Бондаренко” – зазначив І.Івлєв, повідомляючи в місцевій пресі приємну новину землякам. Очевидно, мова йде про кращих гравців в складі обох команд. Футболiсти з мiста Володимира окрiм згаданих вище поєдинкiв, ще програли "Локомотиву” з Рiвного та зiграли внiчию з кременецьким "Бiльшовиком” (обидва матчi – на полях суперникiв).
Пiдсумкова табиця 9-ї зони мала такий вигляд:
I В Н П О
1. "Локомотив” Рiвне 4 4 0 0 8
2. "Динамо” Луцьк 4 2 0 2 4
3. "Бiльшовик” Золочiв 4 2 0 2 4
4. к-да м.Володимир-Волинський 4 1 1 2 3
5. "Бiльшовик” Кременець 4 0 1 3 1
Команди розташованi згiдно офiцiйних даних (звiти Секцiї футболу Української РСР).
В жовтнi був розiграний Кубок України. На жаль, якихось даних про участь (чи неучасть) в ньому волинської команди знайти не вдалось. А в Кубку областi взяли участь двi команди Луцька ("Динамо” та "Спартак”), ковельський "Локомотив” та переможцi районних i мiських розiграшiв – всього 34 команди, подiлених на три попереднi зони. Переможцем розіграшу напевне стало луцьке "Динамо”.
25 липня повинна була стартувати обласна першість. В нiй мали грали луцькi "Динамо” та "Спартак”, збiрнi мiст Ковеля та Володимира-Волинського та збiрнi районiв. Змагання проводилися в два етапи – зональний та фiнальний. Саме так вказано в Положенні про проведення першості Волинської області по футболу 1948 року. Однак, знайдені в районних часописах фактичні матеріали примушують сумніватися, що обласного чемпіона розіграли саме таким чином. Приміром, 23 травня в Ковелі місцевий "Локомотив” переміг збірну міста Любомль – 2:1. Причому, як зазначалося в ковельській районці, в матчі на першість Волині (?). А от про участь ковельчан в першості після 25 липня відомостей знайти не вдалося. Щоправда, це не означає, що вони там не грали взагалі. До того ж в Ковелі довели до ладу стадіон. На заклик місцевого керівництва – міської ради депутатів трудящих, міськради КП(б)У та міськради ЛКСМУ 4 липня був організований недільник, на якому ставилося завдання виготовити 300 лавок для сидіння, розчистити площу стадіону та інші роботи. Очікували допомоги сотень жителів міста залізничників.
Виникають сумніви стосовно участі в обласній першості і команди з Володимира-Волинського, яка в ті ж строки грала на першість України, про що мова йде вище. Що стосується луцького "Динамо”, то в обласному змаганні воно було представлено другою командою. Зокрема, 29 серпня в Маневичах місцева команда з рахунком 1:0 перемогла другу динамівську дружину з обласного центру.
Сумнівно, що і згадний вище матч у Ковелі все таки був матчем першості. Суперник ковельчан в тому матчі - любомльська команда, як і інші, в ті дні проводили товариські матчі. 13 червня збірна міста відіграла поєдинок проти Шацька, в якому перемогла - 5:1 (в складі любомльчан місцева районка відзначила Патієвича, Старшевського, Жалова, в складі гостей – Жалова). Приблизно в ті ж строки товариський матч між собою зіграли команди Торчина та Рожищ – 3:1 на користь Торчина, третій гол забив Кузнєцов.
Активно до офіційного сезону готувалися в Камені-Каширському. Протягом червня місцеве "Динамо” на власному стадіоні перемогли гостей з Любешова (3:0) та Ратно (4:0). В складі своєї команди відзначили у місцевій пресі О.Шастуна (капітан команди), Л.Олєйнікова, Є.Дурініна, П.Єгорова, а також Сурихіна, котрий збив три голи в другому матчі, та Ткаченка. Однак, матчі камінь-каширці проводили на "занеханому в повному розумінні слова” стадіоні, на якому "ні площадки не розчищені, ні ями не позасипані, а тому футболісти під час гри часто падають.”
Наприкінці липня камінь-каширці нанесли візит до Овадного, де розгромили місцеву команду з рахунком 6:1. А от про результати команди в матчах на першість області вже не повідомляли. Мабуть, результати були не дуже. 29 серпня камінь-каширці, приміром, були розгромлені в Голобах – 7:0.