Чемпіон Волині останніх двох років – к-да м.Володимир-Волинський, свій перший серйозний матч зіграв ще 3 березня проти луцької команди майстрів "Волинь”. Володимир-волинці програли – 0:1. А першим турніром для армійської команди з княжого міста став традиційний "Кубок Прикарпаття”. В квітні на полях Ужгорода та Мукачевого за головний трофей боролися 8 найсильніших команд Західної України.

                В першому турі волинський чемпіон не залишив шансів команді Чорткова – 4:0 (В.Вібрашко – 2 голи, М.Фецяк та Б.Голей – по 1 голу). В другому турі з армійцями Львова було досягнгуто нічиєї – 1:1. У третьому турі володимир-волинцям для виходу до фіналу необхідно було не програти команді Івано-Франківська – в останньому турі львів’яни несподівано поступилися Чорткову – 0:2. Однак, надій своїм конкурентам волиняни не залишили – 5:1. Три голи в тому матчі забив Ю.Дорошенко, ще по голу - В.Відрашко та Б.Голей.

                Фінальний поєдинок проти Житомира завершився бойовою нічиєю в основний та додатковий час – 3:3. Довелося бити пенальті. Першими пробивали житомиряни, котрі з 5-ти спроб реалізували тільки одну. Три удари відбив воротар Володимира-Волинського В.Тюнін, ще один постріл був повз ворота. А після того як володимир-волинці реалізували перші два пенальті, серію було припинено. Команда з Володимира-Волинського здобула головний приз.

                Зазначимо, що склад володимир-волинської команди змінився. З минулорічного "штату” залишилися Ю.Семченко, І.Овчарук, В.Щербина, М.Фецяк, В.Усатов, В.Вібрашко та Ю.Дорошенко. Останній ще на початку сезону отримав запрошення до "Волині” та не відмовився. Поповнили команду А.Попов, Г.Кузнецов, М.Попельницький, С.Фолтін. Вже по ходу сезону до армійської команди були залучені В.Оклей, А.Мікоян, Ю.Мозжухін, М.Григорук, В.Данілін.

                Готуючись до першості області, володимир-волинські армійці двічі перемогли в товариських зустрічах нововолинський "Шахтар” – 3:0 та 2:0, здолали "Спартак” з Ровно – 5:0, "Шахтар” із Сокаля – 4:0, команду з Новоград-Волинського – 3:0. А от з командою майстрів класу "Б” ровенським "Колгоспником” не встояли – 0:2.

   Вигравши Кубок області, команда Володимира-Волинського стартувала в Кубку України. В першому турі їх суперником стала команда "Буревісник”, яка представляла Ровенський інститут інженерів водного господарства. Проблем на власному полі волиняни не мали – 3:0. Голи у ворота суперників забивали Віллі Відрашко, Ярослав Байдага та Алік Мікоян.

                На другому етапі володимир-волинці протистояли київському "Більшовику”. Матч з киянами з однойменого заводу закінчився внічию – 1:1. Згідно тодішнього Положення, наступного дня відбулося перегравання. Кияни перемогли – 2:0. У команди Володимира-Волинського з поля були вилучені А.Мікоян та Ю.Мозжухін. Але не цей факт став причиною протесту, поданого володарями Кубка Волині. Згідно Положення, в тому розіграші за команди не мали права виступти гравці, котрі за три попередні роки грали в складах команд майстрів. До речі, з цієї причини за "Зеніт” не грали В.Щербина, А.Попов та М.Попельницький. А от в складі "Більшовика”, як стверджувала місцева газета "Слово Правди”, такі гравці були. Однак, протест, якщо він дійсно подавався, задоволений не був.

   Перед розповіддю про першість області цього року важаю за необхідне торкнутися адміністративно-територіальної реформи зими 1962-1963 рр. До 30 грудня 1962 року Волинська область поділялась на 19 районів (до 1957 року їх взагалі було 30, але поступово деякі районі ліквідовувалися, а їхні території приєднувалися до інших районів). І от перед самісіньким новим роком згідно указу (чи постанови) Ради міністрів, райони на Волині були укрупнені. Їх залишилося сім: Володимир-Волинський (до якого увійшли колишні районі центри Іваничі та Локачі, а також Устилуг, який райцентром був до 1957 року), Горохівський (раніше до Горохівського району були приєднані Берестечко та Сенкевичівка), Камінь-Каширський ( з Любешовом та Ратне), Ківерцівський ( увійшли Колки, Маневичі та Цумань), Ковельський (разом з Турійськом), Любомльський (сюди включили Стару Вижівку та Шацьк, а також Головне, який частиною Любомльщини став ще в 1959 році) та Рожищенський, який "поповнили” Торчин та Голоби. Луцький район був поділений між Ківерцівським (Рівненський та Ківерцівський напрямки), Горохівським та Рожищенським районами. Особливого статусу набули міста Луцьк та Нововолинськ.

                Після згаданої вище реформи волинський чемпіонат було вирішено провестив два кола між 13-ма найсильнішими командами Волині, котрі представляли всі існуючі райони області а також міста особливого статусу. По дві команди виставили Володимир-Волинський, Горохівський та Ковельський райони, а також місто Луцьк, як обласний центр. Всі інші територіальні одиниці представляли по одній команді. Першість розпочалася аж в червні місяці, що наводить на припущені на попередні турніри в межах районів, але воно не доведене фактичною інформацією. 

                На старт першості вийшли «Зеніт» (армійці) Володимир-Волинський,  два «Спартаки», з Луцька та того ж  Володимира-Волинського, «Локомотив» Ковель, «Колгоспник» Ковельський р-н, «Шахтар» Нововолинськ, «Колгоспник» Горохів, ще один представник Горохівщини – «Стир» з Берестечка,  «Колгоспник» Рожище, збірна м.Любомль, «Локомотив» Ківерці та «Колгоспник» Ратне, який грав від Камінь-Каширського району, а також команда «Зміна» з Луцька, яка була дублюючим складом команди майстрів класу «Б» «Волинь».

    В першому турі в Нововолинську чемпіон – команда "Зеніт” з Володимира-Волинського, втратив очко – 0:0. Воно виявилося єдиним втраченим в першості. Надалі володимир-волинці тільки перемагали і впевнено довели втретє підряд, хто на Волині найсильніший.

   Друге місце несподівано посіла збірна Любомля. А от хто був третім? Відповіді на це питання наразі немає. Найімовірнішими кандидатами на останню призову сходинку є луцький "Спартак”, володимир-волинський "Спартак” та ковельський "Локомотив”, який невдало провів перше коло, а в другому дуже додав, програвши тільки чемпіонам, а любомльську команду взагалі розгромив – 5:1.

   В деяких матчах першості не обійшлося без непорозумінь. Приміром, ковельська преса в домашній поразці своєї команди від "дублерів” луцької "Волині” звинуватила арбітра з… Ковеля. Ось рядки із звіту про цей матч:

                "Доцільно поставити питання про призначення суддів на подібні змагання. У нас чомусь до цього відносяться недосить серйозно. Не можна доручати суддівство місцевому арбітру. Адже такий суддя в більшості турбується про самостраховку. Гірше вогню побоюючись звинувачення в небезсторонності, він перегинає палку в другий бік, губить об’єктивність по відношенню до місцевої команди, а це ставить останню в дискримінаційне становище.”

                Не вдалося завершити гру в Рожищах між місцевим "Колгоспником” та луцьким "Спартаком”. Після першого тайму господарі вели – 2:1. Але на другий тайм спартаківці виходити відмовилися через необ’єктивне суддівство. Було призначено перегравання, яке відбулося в Голобах і принесло 2 очки лучанам – 4:1.

                Втратили рожищенці ще одну перемогу вдома. Вони виграли у нововолинського "Шахтаря” – 2:1, але через відсутність на матчі медичного персоналу, господарям поля була зарахована поразка.

                Варто згадати про горохівських футболістів. В останні роки їх команда не перебувала на провідних ролях. Чому? Справа в тому, що в Горохові набув шаленої популярності гандбол. А в складі гандбольної команди тон задавали гравці футбольного "Колгоспника” – Олександр Баламут, Євген Зварко, віталій Вавринович, Борис Кусевич та інші. Горохівські гандболісти в тому році навіть стали чемпіонами України серед команд ДСТ "Колгоспник”. А у футбол найкращі сільські гандболісти республіки грали у вільний від гандбольних змагань час. Що, до речі, не завадило їм здобути обласний Кубок ДСТ "Колгоспник”. У фінальному матчі опонентами горохівчан були футболісти Ковельського району, від якого грала "Сільгосптехніка” з Турійська. Цiкавий та драматичний поєдинок закiнчився з рахунком 5:4 на користь горохiвчан. По ходу матчу турійчани тричi зрiвнювали рахунок – 1:1, 3:3 (пiсля 1:3), 4:4.

   Несподiвано завершилися перехiднi iгри чемпiонiв областi з командою майстрiв. В Луцьку "Волинь” програла – 0:1. "Багато надій покладали лучани на другу гру. – писла газета "Слово Правди” – … Лучанам всміхнулося щастя. В середині першого тайму Б.Дмитерко примусив господарів поля почати гру з центра поля. Та незабаром Попельницький зрівняв рахунок. В другому таймі лучани виходять вперед, та володимир-волинці не здаються. Попов забиває другий гол, а згодом Голей виводить свою команду вперед.

   Гості доклали багато зусиль, щоб змінити рахунок. Це їм вдалося лише в кінці гри. Фінальний свисток судді зафіксував результат 3:3. Чудовий, гострий поєдинок заставив болільників досить-таки напереживатися. Бажана нічия, а з нею і путівка в клас "Б” одержана!”

   Однак ця перемога оголила проблеми непідготовленості міста до змагань серед команд-майстрів. В тій же статті її автор, голова райради Союзу спорттовариств та організацій М.Жуйвода зазначив:

   "Тепер міській раді відповідати за путівку до класу "Б”. Якщо наш міський стадіон буде задовільняти потреби, яких вимагає Федерація футболу СРСР та УРСР, а головне – буде впорядковане футбольне поле, трибуни, роздягальні, душові, судові кімнати і огорожа стадіону прийме належний вигляд, болільники нашого міста в наступному році зможуть бути свідками чудових поєдинків на першість Радянського Союзу з футбола серед команд класу "Б”.”